Принципи радіовуглецевого датування
Яким чином використовують радіовуглець (14C) для датування минулого?
14C є радіоактивним ізотопом хімічного елемента вуглецю. Він формується (в основному) у верхніх шарах атмосфери шляхом взаємодії космічного проміння з атомарним азотом (N2). Він потім окислюється до двоокису вуглецю (CO2) і постійно перемішується в атмосфері. У міру того, що двоокис вуглецю є базою фотосинтезу, радіовуглець інтегрується до усіх живих організмів. З відмиранням рослин і тварин радіовуглець розпадається.
Відомо, що період напіврозпаду радіовуглецю дорівнює 5730 років. У радіовуглецевій лабораторії проводиться вимірювання кількості радіовуглецю по відношенню до стабільного, який не змінює свою концентрацію. Зворотний розрахунок часу розпаду виконують використовуючи відомий період напіврозпаду (T1/2).
Кількість радіовуглецю в земній атмосфері змінюється з часом через минулі зміни сили магнітного поля Землі, сили Сонця та зміни вуглецевого циклу. Це спричиняє те, що вуглецевий рік не дорівнює календарному року. Проте радіовуглецевий вік можно перетворити у календарний вік використовуючи один із програмних пакетів CALIB 4, http://www.arch.ox.ac.uk/rlaha/ : OxCal, CalPal.
Radiocarbon : AnalyticEN : Analytic-Ru : Tritium :